Методична робота
Як впоратися з тривалим стресом, звільнитися від негативу продовжувати ефективно працювати, якщо перебуваєш у відносній безпеці? Життя в умовах війни — наша реальність. Як уберегти себе від впливу стресу і допомогти набути впевненості, оптимизму і натхнення педагогам? Такі запитання, в умовах сьогодення є надзвичайно важливі.
Педагогічний аукціон.
Можливості Лепбука як інтерактивної тематичної теці.
Мета: довести що використання лепбуків в освітньому процесі дає змогу швидко та ефективно засвоїти нову інформацію й закріпити вивчений матеріал у пізнавально- ігровій формі.
Для педагога це той дидактичний матеріал, який:
– сприяє організації матеріалу по темі, що вивчається в рамках тематичного планування;
– оформленню результатів спільної проектної діяльності і може бути формою представлення підсумків проекту або тематичного тижня;
– організації індивідуальної та самостійної роботи з дітьми. Це чудовий спосіб подати всю наявну інформацію в компактній формі.
Основні риси лепбука: маленький формат, можливість власноруч щось додавати, створення особистої історії. Лепбук – зручний і інформаційно-насичений посібник для розширення, закріплення уявлень і понять.
Лепбуки сприяють розвитку візуальної креативності та моторики, адже діти малюють, клеють, вирізають. Вони самостійно творять свій світ.
Завдяки образному мисленню та можливості розповідати історії, лепбук стає інструментом для розвитку мовлення у дітей.
Лепбуки можуть бути використані для спільних проектів, що сприяє взаємодії між дітьми та розвитку соціальних навичок. Побудова навчальної діяльності на основі взаємодії дорослих з дітьми, орієнтованої на інтереси і можливості кожної дитини. об’єднати групу дітей в дитячому саду для захоплюючого і корисного заняття.
Створення умов для участі батьків у спільній навчальній діяльності.
Лепбук – це заключний етап дослідницької роботи, яку діти виконали разом з педагогом в ході вивчення даної теми, підсумок проектної діяльності.
Лепбук – це не лише інструмент для творчості, але і засіб для загального розвитку дитини. Допомагає: структурувати складну інформацію; розвивати пізнавальний інтерес і творче мислення дитини. Його використання допомагає створити цікаве та пізнавальне середовище для дошкільників.
Лепбук відповідає всім вимогам до предметно-розвиваючого середовища. Він інформативний, багатофункціональний, сприяє розвитку творчості, уяви, може використовуватись одночасно групою дітей (в тому числі за участю дорослого як партнера), має дидактичні властивості. Крім того є засобом художньо -естетичного розвитку дитини, залучає його до світу мистецтва.
Дидактичні ігри та вправи з розвитку сенсорних еталонів для дітей переддошкільного віку
Дитина перекладає, пересипає, спостерігає, впізнає назви предметів, речей. Дозволимо дитині робити все, що задовольнить її цікавість у спілкуванні з речами.
Ігри з пінцетом
Вправа Різнокольорові квадрати.
Мета: розвивати вміння користуватися пінцетом для перекладання предметів, формувати знання про основні кольори, розвивати координацію дрібних рухів зап’ястки руки, концентрацію уваги, підготовка руки до письма.
Словник: пінцет, назви кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, оранжевий, коричневий, чорний, білий), різнокольорові.
Матеріал: форма для кексів, пінцет, таця, різнокольорові квадрати з фоамірану.
Як працювати з матеріалом: на таці розсипані квадрати з фоамірану, стоїть форма для кексів. Дорослий бере в праву руку пінцет підносить до квадрата, захвачує квадрат пінцетом і переносить його до форми. Повторює 2-3 рази. Дитина повторює дії за дорослим.
Ускладнення: на столі розсипані різнокольорові квадрати. Дитина розкладає квадрати в форму за кольором для кожного кольору свій отвір.
Так же можна працювати з іншими предметами: ґудзиками, шматочками поролону, намистинами, помпонами і т.д.
Так же можна працювати з іншими предметами: ґудзиками, шматочками поролону, намистинами, помпонами.
Вправа Чарівний олівець.
Мета: вчити вдягати квадрати з фоамірану на олівець, формування поняття про кольори, розвиток візуальних відчуттів, дрібні м’язи пальців рук, концентрація уваги, координація рухів, підготовка до математики, руки до письма.
Словник: олівець, назви кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, оранжевий, коричневий, чорний, білий), різнокольорові.
Матеріал: тарілка, стакан, різнокольорові квадрати з фоамірану, олівці.
Як працювати з матеріалом: на столі стоїть тарілка з квадратами з фоамірану одного кольору, поруч з нею стакан з олівцями, дитина бере в праву руку олівець, в ліву руку квадрат і надягає квадрат з фоамірану на олівець. Наприклад: беремо олівець жовтого кольору. Вибираємо квадрат того ж кольору і надягаємо його на олівець.
Можна використовувати інші геометричні фігури.
Вправа Дивовижні палички.
Мета: вчити з’єднувати елементи конструктора з фоамірану за допомогою липучок, вчити створювати прості візерунки і геометричні форми, формувати поняття про кольори, розвиток візуальних відчуттів, дрібних м’язи пальців рук, концентрація уваги, координація рухів, окомір.
Словник: назви кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, оранжевий, коричневий, чорний, білий), різнокольорові.
Матеріал: конструктор з фоамірану, таця
Як працювати з матеріалом: на столі стоїть тарілка з елементами конструктора з фоамірану, дитина бере в руки елемент з’єднує один кінчик з іншим утворюючи коло. Потім добавляє інший елемент.
-
Вправа Прикрась ялинку.
Мета: вчити накладати помпони на іграшкову ялинку, формувати поняття про кольори, розвиток візуальних відчуттів, дрібні м’язи пальців рук, концентрація уваги, координація рухів, окомір.
Матеріал: іграшкова ялинка, зелена, колюча, різнокольорові помпони, таця, елементи конструктора «липучка».
Словник: помпони, ялинка, назви кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, оранжевий, коричневий, чорний, білий), різнокольорові.
Як працювати з матеріалом: дитина ставить на стіл тацю, на котрій стоїть ємність з помпонами одного кольору, іграшкова ялинка. Бере помпон трьома пальцями руки, кладе на голки ялинки.
Ускладнення: дитина вибирає помпони одного кольору поміж різнокольорових помпонів.
Вправа Мозаїка.
Мета: вчити накладати помпони на штучну траву, вчити створювати прості візерунки, формувати поняття про кольори, розвиток візуальних відчуттів, дрібних м’язи пальців рук, концентрація уваги, координація рухів, окомір.
Словник: помпони, трава, зелена, колюча, назви кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, оранжевий, коричневий, чорний, білий), різнокольорові. Матеріал: штучна трава, різнокольорові помпони, таця, елементи конструктора «липучка».
Як працювати з матеріалом: дитина ставить на стіл тацю, на котрій стоїть ємність з помпонами одного кольору, смужка штучної трави. Бере помпон трьома пальцями руки, кладе на штучну травичку.
Ускладнення: дитина викладає з помпонів прості візерунки (квітка, сонечко, хмаринка).
Вправа Лего.
Мета: розвивати вміння користуватися пінцетом для перекладання предметів, формувати знання про основні кольори, координація дрібних рухів зап’ястки руки, концентрація уваги, підготовка руки до письма.
Словник: пінцет, помпони, назви кольорів (червоний, жовтий, зелений, синій, оранжевий, коричневий, чорний, білий), різнокольорові.
Матеріал: деталі конструктора «Лего», різнокольорові помпони.
Як працювати з матеріалом: на столі стоїть ємність з помпонами, деталі конструктора «Лего», лежить пінцет. Дитина бере пінцет захвачує помпон і вкладає в деталь конструктора такого ж кольору.
Вправа Вінчик.
Мета: вправляти в маніпуляції з предметами кухонного вжитку (вінчик), розвивати рухливість пальців рук, координацію рухів.
Словник: помпони, назви основних кольорів.
Матеріал: вінчик, ємність, помпони.
Як працювати з матеріалом: на столі лежить вінчик, заповнений помпонами. Дитина пальцями дістає помпони з вінчика і складає їх в ємність.
Замість помпонів можна використовувати: невеличкі клубки з ниток, невеличкі м’ячі.
Вправа Яблука.
Мета: вчити користуватися кухонними щипцями для перекладання предметів, формувати поняття «великий», «маленький», поняття форми «кругла», знання кольорів «червоний», «зелений», «жовтий». Розвивати концентрацію уваги, координацію рухів, окомір.
Словник: яблуко, плаває, зелене, червоне, велике, маленьке.
Матеріал: миски, кухонні щипці, яблука.
Як працювати з матеріалом: на столі стоять миска з водою, в котрій плавають яблука і порожня миска, лежать кухонні щипці. Дитина підходить до столу бере щипці в праву руку, підносить їх до яблука, котре плаває у воді, затискає яблуко в щипцях і перекладає в порожню миску.
Ускладнення: взяти яблука різного розміру: великі і маленькі; взяти яблука різного кольору: червоні і зелені.
2 варіант: в мисці з водою плавають резинки для волосся, дрібні іграшки, елементи конструктору «Лего», дитина сортує і розкладає предмети по ємностям.
Вправа з горіхами.
Мета: вчити користуватися кухонними щипцями для перекладання предметів. Розвивати концентрацію уваги, координацію рухів, окомір.
Словник: горіх, перекладати.
Матеріал: кухонні щипці, форма для льоду, волоські горіхи, таця, тарілка.
Як працювати з матеріалом: на столі стоять: тарілка з горіхами, форма для льоду, лежать кухонні щипці. Дитина підходить до столу бере щипці в праву руку, підносить їх до горіха, затискає горіх в щипцях і перекладає в комірку. Виконує вправу поки не заповнить всі комірки.
Вправа Великий врожай.
Мета: вчити кріпити скріпку на гілочки дерев. Формування поняття про кольори, узагальнююче поняття- фрукти. Розвивати дрібні м’язи руки, підготовка руки до письма.
Словник: скріпка, дерево, фрукти, яблука, груші, червові, жовті, зелені.
Матеріал: макети дерев, кошик, муляжі з моделіну: яблука і груші червоного, зеленого, жовтого кольору.
Як працювати з матеріалом: на столі стоїть макет дерева, поруч кошик з муляжами яблук, груш.
«Виросли яблука» – дитина бере в руки муляж яблука і за скріпку вішає на гілочку дерева.
«Збираємо врожай» – дитина знімає скріпку з яблуком з дерева і складає в кошик.
Вправа Гусениця.
Мета: вчити протягувати ґудзик в отвір, формувати вміння маніпулювати з предметами, розвиток самостійності, координація рухів, окомір. Підготовка руки до письма.
Словник: гусінь, гусениця, різнокольорові, ґудзик, нанизувати.
Матеріал: іграшка «Гусениця» з фетру, тарілка.
Як працювати з матеріалом: дитина ставить на стіл тацю, на котрій лежать різнокольорові деталі гусениці з отворами для ґудзика. Дитина однією рукою бере деталь з отвором, другою рукою стрічку з ґудзиком, просмикує ґудзик у отвір деталі і просовує далі по стрічці. Деталі гусениці можуть бути різної форми.
Гра з кубиками Розкажи мені казку (авторська)
Мета: розвиток дрібних м’язів рук, фантазії, вміння нанизувати кубик на шнурок, набуття впевненості в своїх силах, розвиток мовлення.
Як працювати з матеріалом: вихователь починає розповідати казку, спираючись на персонажі на кубиках. «Жили – були бабуся і дідусь», розповідаючи казку вихователь нанизує кубик з персонажем на шнурок.
Ігри з прищіпками
Вправа Прищіпки по місцях.
Мета: вчити прищипувати прищипки, формування поняття про кольори, розвивати дрібні м’язи руки, підготовка руки до письма.
Словник: прищипка, прищипувати
Матеріал: дощечка з різнокольоровими штирками, різнокольорові прищипки, кошик для прищипок.
Як працювати з матеріалом: на столі стоїть дощечка зі штирками, кошик з прищипками, дитина бере прищипку трьома пальцями і прищипує на штирок такого ж кольору. Після роботи дитина складає прищипки в кошик і прибирає на місце.
Вправа Листоноша.
Мета: вчити тримати предмет за допомогою прищіпки, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів.
Словник: прищіпка, лист, тримати
Як працювати з матеріалом: дитина стоїть лицем до вихователя тримаючи в правій руці прищіпку. Дорослий тримає предмет (конверт, шматочок картону чи фетру і т.д.) прищіпкою. Дитина підносить прищіпку до вільної сторони предмета натискає на ніжки прищіпки захвачує предмет.
Вправа Помпони і прищіпки.
Мета: вчити переносити предмети за допомогою прищипки, формувати знання про основні кольори, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів.
Як працювати з матеріалом: на підлозі лежать однокольорові (наприклад: сині) помпони, стоїть кошик того ж кольору що і прищіпка з помпонами. Дорослий бере в праву руку прищіпку підносить до помпона, натискає на ніжки прищіпки захвачує попон і переносить його до кошика. Кладе в неї помпон. Повторює 2 -3 рази. Дитина бере прищіпку такого ж кольору і повторює дії за дорослим.
Ускладнення:
а) взяти різнокольорові помпони і різнокольорові прищіпка та кошики.
б) взяти помпони різного розміру.
Вправа з пухнастими дротами (сінель)
Мета: вчити вставляти сінель в отвір кошика, розвивати координацію рухів, концентрацію уваги окомір. Підготовка руки до письма.
Словник: кошик, назви основних кольорів.
Матеріал: кошик з отворами, різнокольорові пухнасті дроти (сінель)
Як працювати з матеріалом: на таці лежить різнокольорові сінельні дроти, кошик. Дитина правою рукою бере синельний дріт, в ліву – кошик, просовує дріт в отвір кошика, нанизуючи дріт на кошик.
Вправа Чарівні рукавички.
Мета: розвивати тактильні відчуття, м’язи пальців рук
Словник: ґудзик, намистина, назви іграшок.
Матеріал: медичні гумові рукавички з водою, дрібні намистинки, ґудзики, дрібні іграшки.
Як працювати з матеріалом: педагог дає дитині рукавичку, дитина пальчиками рук переганяє з пальчика в пальчик намистинки чи ґудзики, іграшку.
Завдання:
Вправа Ходьба по овалу.
Мета: координація рухів, тренування рівноваги.
Словник: ходити, дзвіночок.
Як працювати з матеріалом: діти сидять на стільчиках, вихователь пропонує пройтися по овальній доріжці (простір між двох викладених на підлозі мотузок на відстані 3-4 см.). з дзвіночком в руці. Вихователь слідкує за правильною постановою ніг.
Вправа Миємо руки.
Мета: навчитися переливати воду, розвиток координації рухів, уваги, пам’яті, ознайомлення з властивостями рідини, підготовка до письма.
Як працювати з матеріалом:
1). Діти стоять з різних боків стола лицем один до одного. На столі стоїть миска, лійка для квітів з водою (для кожної дитини), паперові рушники, рідке мило. Одна дитина капає на руки рідке мило і намилює їх, друга дитина бере лійку та поливає на руки дитини, яка стоїть перед нею. Коли вода закінчується. Дитина, яка мила руки витирає їх паперовим рушником і викидає його в кошик. Потім діти міняються.
2). Поливати руки за допомогою іграшкового чайника.
3). Діти стоять з різних боків стола лицем один до одного. На столі стоїть миска, ківш та воронка(для кожної дитини), паперові рушники, рідке мило. Одна дитина капає на руки рідке мило і намилює їх, друга дитина бере в одну руку ківш з водою, в другу воронку та поливає на руки дитини яка стоїть перед нею, переливаючи воду через воронку. Коли вода закінчується, дитина, яка мила руки витирає їх паперовим рушником і викидає його в кошик. Потім діти міняються.
Вправа Спагеті.
Мета: вправляти в користуванні виделкою, тримаючи її трьома пальцями рук. Підготовка руки до письма.
Як працювати з матеріалом: на підносі стоять 2 тарілки: тарілка с нитками жовтого чи білого кольору (довжиною 20 -25 см), порожня тарілка, лежить виделка. Дитина бере виделку, опускає її в тарілку з нитками (спагеті) і починає накручувати нитки – спагеті на виделку, переносить виделку в порожню тарілку і починає розкручувати, звільняючи її від нитки.
Вправа Зроби собі пасту.
Мета: вчити користуватися різними столовими приборами (ложкою, кухонними щипцями, маленьким ситечком). Розвивати координацію рухів, самостійність.
Як працювати з матеріалом: на столі стоять тарілки з нитками різного кольору і розміру, біля кожної тарілки лежить кухонне приладдя.
а) тарілка з зеленими нитками (салат), стоїть на столі, біля неї лежать кухонні щипці. Дитина бере тарілку зі «спагеті». Ставить на стіл навпроти тарілки з «салатом». Бере щипці в праву руку опускає в тарілку з нитками, набирає «салат» викладає в тарілку зі «спагеті».
б) тарілка з оранжевими нитками стоїть на столі, біля неї лежить ложка. Дитина бере тарілку зі «спагеті». Ставить на стіл навпроти тарілки з «морквою». Бере ложку в праву руку опускає в тарілку з нитками. Набирає «моркву» викладає в тарілку зі «спагеті».
в) тарілка з червоними нитками стоїть на столі, біля неї лежить маленьке ситечко. Дитина бере тарілку зі «спагеті». Ставить на стіл навпроти тарілки з «помідорами». Бере ситечко в праву руку опускає в тарілку з нитками. Набирає «помідори» викладає в тарілку зі «спагеті».
г) тарілка з «котлетами» стоїть на столі, біля неї лежить лопатка. Дитина бере тарілку зі «спагеті». Ставить на стіл навпроти тарілки з «котлетою». Бере лопатку в праву руку заводить її під «котлету» і за допомогою лопатки перекладає її на тарілку зі спагеті.
Вправа Погодуй пташку.
Мета: вчити пересипати зерно за допомогою ложки з однієї ємності в другу. Розвивати координацію дрібних рухів зап’ястка руки, концентрація уваги, розвиток самостійності, послідовність дій, підготовка до письма.
Словник: пташеня, погодувати
Матеріал: ємність з крупою на бокову сторону якої приклеєні коробочки з кіндер – сюрпризу з очками, ложка.
дитина бере тацю на котрій стоїть і ємність з крупою на бокову сторону якої приклеєні коробочки з кіндер – сюрпризу з очками, і лежить ложка ставить її на стіл. Вихователь пропонує дитині погодувати «пташенят» за допомогою ложки.
Якщо дитина не дуже добре справляється з ложкою, вихователь показує положення кожного пальця.
Після того , як гра закінчилась дитина пальчиками охайно прибираються розсипане зерно.
- Знайди червону намистинку;
- Погладь іграшку;
- Проведи в великий палець синій ґудзик
- Переливати з лійки для квітів в миску.
- Поливати руки за допомогою іграшкового чайника.
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНЯ
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ТА ПОСІБНИКИ ЗА МЕТОДИКОЮ НАВЧАННЯ ЧИТАННЮ
Л. ШЕЛЕСТОВОЇ «ВЧИМОСЯ ЧИТАТИ»
Діяльність закладу дошкільної освіти на сучасному етапі неможлива без пошуку оптимальних форм організації освітнього процесу, використання перспективного досвіду, вивчення новітніх педагогічних методик.
Перед педагогами нашого закладу сьогодні стоїть завдання – організувати освітню діяльність так, щоб дитина ставала перед необхідністю спрямувати свої розумові зусилля на пошук і вибіркове використання наявних у неї знань і вмінь для розв’язання нового конкретного завдання. Наші вихователі спрямовують свої дії на формування у дітей значущої мотивації до пізнання. Чим цікавіша така діяльність, тим емоційніший її вплив і тим більший ефект вона дає. Для реалізації окреслених завдань педагоги нашого закладу широко використовують інноваційні технології, цікаві нетрадиційні методики.
Останні роки у практиці використовуємо одну з кращих, на наш погляд методик, методику Людмили Шелестової – «Розвивальне читання» – навчання читанню в ігровій формі в процесі різних видів діяльності на основі складового принципу.
Головне у методиці – вчити без навантаження читати, сприяти загальному розвитку дитини: інтелекту, мовлення, дрібної моторики, розвитку словникового запасу, уявлень про навколишній світ. Удосконалювати навички різних видів діяльності (малювання, ліплення, вирізання, конструювання тощо), поєднувати логічне та асоціативно образне мислення дитини у сприйнятті нового, ігрові завдання доступні та цікаві дітям.
Методика відповідає вимогам Базового компоненту дошкільної освіти де важливою умовою ефективності дошкільного виховання є єдність виховного процесу з розвитком дитини, що полягає в орієнтації на особистість, на її вікові й індивідуальні особливості, у підтримці пізнавальної сфери.
Методика передбачає використання спеціального посібника, що виконує подвійну функцію: робочий зошит для дітей і посібник для дорослих з питань організації та методики навчання.
Навчання дошкільнят читанню не є обов’язковим, тому що Базовий компонент дошкільної освіти цього не вимагає, але проблема навчання дітей дошкільного віку читанню є предметом постійного обговорення серед батьків. З різних об’єктивних та суб’єктивних причин дітей здебільшого навчаються читати ще до вступу до школи. Тому питання навчання дітей читанню педагогами нашого закладу розглядається постійно.
Методика «Розвивального читання» передбачає використання великої кількості дидактичного матеріалу тому на черговому засіданні у педагогічній майстерні педагоги презентували виготовлені власноруч дидактичні посібники та ігри, які можуть використовуватися в декількох варіантах і виготовлені в достатній кількості для роботи з підгрупою дітей.
Навчаючи дітей читанню за авторською методикою Л. Шелестової, ми помітили, що розвиток малят (інтелектуальний, мовленнєвий, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) поєднується із задоволенням їхніх потреб та інтересів, викликає позитивні емоції.
Під час презентації ігор ми помітили, що позитивні емоції та відчуття виникали і у вихователів під час програвання з різними посібниками. Виготовлені ігри зацікавили присутніх яскравими малюнками, на яких зображені привабливі та кумедні тваринки, метушливі птахи, усміхнені діти та безліч різних кольорових предметів, які захоплюють веселими барвами й казковими сюжетами.
До уваги колег вихователями на виставці-презентації було надано понад 40 дидактичних ігор.
Творча діяльність в ЗДО № 30
ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Щодня сучасна людина потрапляє під інформаційний шквал. Щоб опрацювати отриману інформацію, їй необхідно володіти певними вміннями та пізнавальними навичками. Тому сьогодні одним з актуальних завдань, що стоять перед педагогами, є вдосконалення роботи з пізнавального розвитку дошкільників.
Уже у дошкільному віці помітно підвищуються можливості пізнавальної діяльності, зростає пізнавальна активність дітей, яка може бути реалізована через пошуково-дослідницьку діяльність, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти світ шляхом спостереження та експериментування. Адже саме цей вид діяльності вдало поєднує чутливість і діяльність, які є основою розумового розвитку дошкільника.
Василь Сухомлинський говорив: «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу».
«Чому йде сніг? Чому вода мокра? Чому полум’я гаряче? Чому повітря невидиме? А що буде зі снігом, якщо його розтопити? А куди дівається дощова вода?»
Ці та багато інших цікавих та корисних запитань задають дошкільнята з самого раннього віку. Саме вік «чомучок» і розпочинає подорож малюка у світ пізнання навколишньої дійсності. А тому завдання педагога допомогти дитині на цьому нелегкому шляху.
Завданнями пошуково-дослідницької діяльності на протязі декілька років займається вихователь КАЙЛЬ НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА.
Досвід її роботи було надруковано у фаховому журналі «Дошкільне виховання» 2018 рік №4.
Протягом багатьох років педагоги закладу використовують у роботі педагогічну спадщину видатного педагога В.О. Сухомлинського. Праці В.О. Сухомлинського допомагають виховувати дітей, оскільки твори орієнтовані на малечу, проте і дорослим дають «поживу» для роздумів. Вони спонукають вихователів і дітей до вироблення відповідних висновків, стимулюють бажання дошкільників наслідувати вчинки героїв або, навпаки, вчиняти по іншому.
Василь Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему на принципах гуманізму, на визнанні особистості дитини, на яку орієнтовані процеси виховання і освіти, на творчу діяльність колективу педагогів- однодумців, батьків та вихованців.
Сухомлинський вважав, що добрі почуття мають своє коріння у дитинстві, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюванні про довкілля.
В цьому році тиждень творчості В.О. Сухомлинського проводився за темою: «Плекання національної свідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського».
Вихователі використовували різні форми та методи роботи по ознайомленню з творами педагога.
У нашому дошкільному закладі створено атмосферу творчості, відповідальності за результати праці, толерантрності, щирої поваги до моральних цінностей, порозуміння й доброти.
Соціальна значущість нашої роботи за спадщиною Сухомлинського запропонувати сучасній практиці ефективну модель формування в дошкільному віці основ світобачення, як системи ціннісного ставлення до довкілля і самого себе.
Ми вірімо в кожну дитину, адже ДИТИНА – безмежність Всесвіту і Природи, віримо в силу гуманної педагогіки В.О. Сухомлинського.
ЗБЕРЕЖЕМО ТРАДИЦІІ
Кожна людина неповторна. І кожна веде свій рід від своїх батьків, від землі, де народилася. Українська родина і в наш нелегкий час здатна вижити і духовно відродитися, і в цьому їй допомагає давня культура рідного народу. Знайомство зі звичаями та традиціями починається у сім’ї. Саме родина, дотримуючись певних народних свят та обрядів, тих неписаних законів, якими керуються і в найменших щоденних, і в найбільших всенаціональних справах, передає їх знання дитині. Недаремно українці кажуть: «Від родини йде життя людини».
Любов до свого народу, до своєї землі витікає із знання народних традицій, звичаїв, із знання народної творчості.
Той, хто дотримується народних звичаїв, непереможний. Він завжди здатний відстояти свою гідність – як людську, так і національну. Народна педагогіка вчить, що той, хто відрікся від свого минулого, від традицій свого народу, не має майбутнього.
Педагогічне значення народних традицій полягає в тому, що це результат виховних зусиль протягом багатьох поколінь. Народні традиції виступають важливим засобом виховання, який охоплює всі сторони життя народу.
Добрі традиції не повинні зникати, і саме від нас, батьків та вихователів, залежить, чи збережемо їх, чи зможемо передати наступним поколінням.
Сам процес ознайомлення дітей з народними традиціями та звичаями має бути цікавим, змістовним і не перевтомлювати малят.
У наш час батьки зайняті забезпеченням сім’ї, створенням матеріального благополуччя і мало уваги приділяють культурному та духовному розвитку своїх дітей. Сьогодні тільки дитячий садочок може допомогти батькам звернути увагу на своїх дітей, направити та пробудити в них бажання до відтворення народних та сімейних традицій.
Наш садочок «Журавлик» приділяє значну увагу цьому аспекту. Проводяться спеціально організовані заняття з народознавства, які проходять у «Світлиці». На них діти знайомляться з побутом українського народу, його ремеслами.
А ще «Журавлик» відомий розвагами та святами в народному стилі для дітей та дорослих. Це і виставки творчості,приурочені до народних свят, і вечорниці, і тематичні святкові ранки.
РУШНИК-РУШНИЧОК
народознавча розвага з елементами художньої праці.
Мета: Розкрити уявлення дітей про рідний край Україну. Знайомити дітей з одним із видів народно-декоративного мист
ецтва – вишивкою. Продовжувати знайомити дітей з українськими національними звичаями, традиціями і обрядами, використовуючи український фольклор – прислів’я, приказки, вірші, легенди, ігри. Знайомити з національними символами та оберегами (вишитий рушник, символіка кольорів, елементів, візерунків). Знайомити дітей – з процесом вироблення тканини для вишивання. Закріпити знання лікарських рослин, рослин-барвників. Виховувати шанобливе ставлення до українських національних обрядів, традицій.
Обладнання: магнітофон, запис української народної музики, “Пісня про рушник” А.Малишка; інтер’єр сільської хати; вишиті рушники (хрестом, гладдю, низинкою, хліб-сіль на вишитому рушнику; засушені льон, конопля; зразки вовни, клаптики шерстяної тканини; ліжник, верета, хідник; портрет Т.Г. Шевченка; гра “Летів голуб”; прислів’я, приказки, вірш, легенда про рушник; засушені лікарські рослини (калина, звіробій, липа, м’ята, часник, цибуля…); баночки з відварами рослин-барвників; пісня “Грицю, Грицю!”; кошик; поробки з тканини на ниточках; пригощання.
Хід заняття:
Звучить тиха українська народна музика. Тітка ставить у піч пиріжки.
Тітка Мира. Випікайтесь пиріжки. Скоро до мене гості завітають. (заходять дівчата).
Дівчата. Добрий день, тітко Мирослава!
Т.М. Добрий день, мої хороші! Я вже не можу вас дочекатись. А де ж це ви своїх хлопців загубили?
1 дівчина. Вони на полі забарилися, але скоро будуть тут.
2 дівчина. Тіточко, сьогодні у вашій світлиці так затишно, гарно!
3 дівчина. А який смачний запах іде печі…
4 дівчина. А скільки красивих вишитих рушників навколо!…
Т.М. Спасибі, любі мої. Це ж я для вас так старалася.
5 дівчина. Дівчата, а давайте заспіваємо нашу “вишиваночку”.
Співають: “Вишиває нам бабуся рушники,
Я й собі отак навчуся залюбки.
Мамі вишию на блузі геть усі
Геть усі квіточки оті, 2 р.
Що в лузі у росі…
(з галасом заходять хлопці)
Хлопці. Добридень, тітко Ммрослава!
Т.М. Добридень, парубки. А де ж це ви пропадали так довго?
Хлопці співають:
“Ой на горі та й женці жнуть,
А попід горою яром – долиною
Козаки йдуть
Гей долиною, гей широкою
Козаки йдуть”
Т.М. Ось чому ви забарилися, завзяті женці. Бачу ще й обжинок із собою прихопили, мабуть, добре посвяткували на полі. А чому ж це ви перев’язали свій сніп вишитим рушником?
1 хлопчик. З давніх-давен на Україні існував звичай: по закінченні жнив останній сніп перев’язували вишитим рушником і урочисто з піснями несли в село. Чи не так, хлопці-козаки?
Т.М. Ось воно що. Діти, пригадайте і скажіть, який хороший звичай зустрічати гостей споконвіку існує в нашого народу?
Діти. Подавати на вишитому рушнику гостям хліб і сіль.
Т.М. Спасибі, що нагадали мені про це, я трохи не забула, що до мене сьогодні теж гості завітали. (Т.М. бере зі столу хліб-сіль на вишитому рушнику).
Ласкаво прошу! Дорогі гості! Вітаю всіх вас у своїй господі, зичу вам здоров’я, добра та всякого гаразду. Заходьте, будь-ласка, ближче. Уважно роздивіться довкола. Яких речей найбільше у моїй світлиці? (вишитих рушників). Як ви думаєте, для чого мені так багато вишитих рушників?
2 хлопчик. Рушники – це обереги нашого дому, нашому родини. Вони захищають від зла, лиха.
Дівчинка. Рушник – це обличчя оселі та її господині.
Т.М. Доторкніться своїми руками до рушників і скажіть, яка на дотик тканина, на якій вишивали ваші мами і бабусі (м’яка, тонка, гладенька, ніжна). А ви знаєте, з чого вона зроблена? (з льону, конопель). Спочатку насіння льону сіють у землю, старанно доглядають й вирощують його, потім збирають (в давнину це робили вручну – жали серпами; тепер це роблять машини), сушать, обмолочують, прядуть нитки. Тчуть і відбілюють полотно і лише тоді вишивають на ньому. Подивіться – я засушила льон і коноплі, щоб показати вам, якими вони ростуть у полі. Ось звідки до нас приходять лляні та конопляні рушники і інші лляні речі (одяг, постіль,серветки). Подивіться уважно один на одного і назвіть, що з вашого одягу зроблено з льону (сорочки, блузочки, спіднички, маечки, трусики). А ось штанці у хлопців зроблено не з льону, а з шерсті. Це цупкіша й міцніша тканина, вона краще зберігає тепло, тому восени та взимку ви одягаєте шерстяний одяг. Як ви думаєте, з чого роблять шерсть? (з овечої та козячої вовни).
(діти розглядають зразки вовни, різні клаптики шерстяної тканини).
Т.М. Діти, подивіться навкруги і знайдіть у моїй хаті інші шерстяні речі (ліжник, верети, хідники). Молодці! Наш український народ споконвіків шанував справжніх майстрів своєї справи і свого слова. Найвідомішим із них є Т.Г.Шевченко. У моїй світлиці, як і в кожній українській хатині. Теж є портрет Т.Г.Шевченка. Чи він прикрашений? (вишитим рушником). Діти, пригадайте, що ще прикрашають вишитими рушниками? (образи, портрети, квартири, музичні зали в д/с, обжинковий сніп…) Вірно. З давніх-давен на Україні без рушників не обходилися жодні народні звичаї, обряди та свята. Які з них ви знаєте? (зустріч гостей хлібом-сіллю, народження немовлят, весілля, похорони, прощання з рідними, різдвяні та великодні свята…)
Велика наша Україна і в різних куточках вишивають по-різному, але всі рукодільниці вкладають у свої вишивки теплоту своєї материнської любові, відданість своєму народу. Тому й сила рушника – в його візерунках. Рушники можна читати, як читають книги, адже кожен елемент візерунка щось символізує. Ось подивіться на цей рушник. (показує). Що на ньому вишити? (голуби) У тих родинах, де панували злагода, доброзичливе ставлення батьків одне до одного, дітей до старших, там господиня вишивала про двоє голубків з кожного боку. Як називається шов, яким вишитий цей рушник? (гладь) Які ще ви знаєте шви? (хрестик, ланцюжок, низь).
Гра “Летів голуб”
Т.М. Традиція вишивати рушники існує з давніх-давен. Від діда-прадіда передаються узори і вміння вишивати. Рушник – це найкращий подарунок. Про рушник складено багато прислів’їв, приказок, віршів, легенд та пісень. Можливо хтось із вас розкаже? (діти розповідають).
Діти. Прислів’я, приказки:
Хата без рушників – що родина без дітей.
Тримай хату, як у віночку і рушнички на кілочку.
Вірш “Рушничок”
Маленька Оленка, Левкова сестриця,
Що голочку має – таки чарівниця.
Як голка сумна – тягне ниточку чорну,
Як голка весела – червону, проворну.
То голочка плаче, а то заспіває.
Легенда про рушник.
“Жила в одному селі мати, мала вона трьох синів, і були вони дуже працьовиті, тільки не вміли вишивати. Мама дуже любила своїх синів і вишила кожному з них по одному рушнику для того, щоб загортати у нього хліб. Коли будуть їхати в далеку дорогу. Бо хліб на рушнику життя величає і здоров’я береже. Та померла мати, а сини на її могилі білий рушник постелили. Через три дні на тому рушнику дивні квіти розквітли. Хто їх вишивав, ніхто не знає, лише вітре про те розповідає”.
Т.М. Рушник – це символ людського щастя, і тому батьки дають його своїм дітям, коли вони вирушать у дорогу власного життя. Послухайте про це пісню.
(“Пісня про рушник” А. Малишка)
Діти, а що означає червоний і чорний кольори в українській вишивці? Червоний – це колір калини, яку здавна любили й шанували на Україні, це любов, радість. Чорний – колір землі – годувальниці, туга, смуток, журба за рідною стороною. Ці кольори найбільш характерні для гуцульської вишивки, до них часто приєднується ще жовтий і зелений кольори.
Діти, ми вже знаємо, що рушники на Україні вишивали ще з глибокої давнини, коли не було різнокольорових фарб та барвників. Як ви думаєте, чим ваші пра-прабабусі фарбували нитки для вишивання, щоб вишити такі красиві візерунки (орнаменти)? Ви хочете про це дізнатися? Гаразд, сьогодні я відкрию вам невеличку таємницю. Подивіться уважно ось сюди (показує куточок, де висять засушені лікарські рослини: калина, звіробій, липа, кропива, деревій, м’ята, мак, часник, цибуля…)
Бачите, к багато засушених рослин знадобилось мені. Які з них ви знаєте? (діти називають).
М’ята знімає не тільки головну, але й зубну біль та більш у шлунку. Малина і кропива щедрі на цілющі соки, важко знайти хворобу, яку б не лікували малина й кропива. Всі рослини, які тут є мають чудодійні лікувальні властивості.
Але з давніх-давен люди використовували ці рослини і як природні барвники:
з відвару м’яти та кропиви – можна одержати зелений колір (показує баночки з відваром);
з відвару звіробою – коричневий;
з відвару лушпиння цибулі – жовтий;
сік калини та малини давав червоний колір.
(діти співають жартівливу пісеньку “Грицю, Грицю”).
Грицю, Грицю, до роботи –
В Гриця прів ані чоботи.
Грицю, Грицю, до телят –
В Гриця ніженьки болять.
Грицю, Грицю, молотити –
Гриць нездужає роботи.
Грицю, Грицю, врубай дров –
Кахи, кахи, не здоров.
Грицю, Грицю, роби хліб –
Кахи, кахи, щось охрип…
Грицю, Грицйю, іди їсти –
Ой, чекайте, де б тут сісти!
Т.М. Ой, лишенько, зовсім забула. Сьогодні ж до мене тітонька Ганна обіцяла завітати…
Хлопчик. Не журіться. Тітко ! Ми вам не завадимо у розмові. Тільки ви нам якусь роботу дайте.
Т.М (охоплює голову руками і думає, говорячи) Що ж мені ще треба зробити?! Ніби й чисто у моїй хаті, є хліб та й до хліба…
(Заходить заморена тітка Ганна)
Тітка Ганна. Тут я дещо для них прихопила (знімає вишитий рушник з кошика і любується) Ох і рушник, рушничок! Просто диво! Так і виспівує… Що це за фарби такі чарівні? Зараз перевіримо вашу міцність та чарівність (виймає з кошика баночки з барвниками: буряковий сік, відвар лушпиння цибулі, відвар звіробою та кропиви)
Т.Ганна. В мене є чудова ідея: дивись, скільки у нас помічників. Чи не допоможуть вони нам пофарбувати нитки та інші поробки на ярмарок. (шепоче тітці Мирі ) А ми тим часом погомонимо трішечки…
Т.М. Діти, а й справді, допоможіть тітоньці Ганні пофарбувати нитки та тканину. Може і вам щось перепаде (діти погоджуються).
Тітка Гана роздає кожній дитині на ниточці листочки, ягідки, яблучка, віточки з тканини і показує, як треба фарбувати: занурити клаптик тканини повністю у фарбу, побовтати його добре і, витягуючи, початок на печі, щоб висохло.
(звучить тиха українська народна музика, діти працюють, а тіточки Мира та Ганна весело шепочуться й допомагають дітям).
Т.М. Ось і все готово. А тепер давайте помиємо руки та добре витремо їх у спеціальні рушнички –утричі. Для дівчаток вони називались “росянички”, а для хлопчиків – “грайлики” і візерунки на них були різними.
Подивіться, як красиво зафарбувались нитки і тканина. А чим ми їх пофарбували? (діти показують і називають барвники).
Тітка Ганна. Ну й молодці, твої помічники, кумонько! Подивись, скільки чудових речей можна одержати, фарбуючи їх природними фарбами. Як з’явлюсь, я з ними на базар, від покупців – проходу не буде!
Дівчинка. Тітко Ганно, ви ж обіцяли, що ми вам допоможемо їх продати.
Тітка Ганна. Авжеж, мої любі, тільки з вами.
Тітка Мира.( співає пісеньку):
Замішу я тісто з білої муки,
Виліплю малятам булки й пиріжки,
Печиво та бублики, гарні калачі,
Запашні дарунки випечу в печі.
Ось уже й готові з білої муки.
Запашні, рум’яні булки й пиріжки.
Всіх я почастую ними залюбки:
Смачно пригощайтесь, любі малюки!
(т. Мира виймає з печі пиріжки в макітрі, ставить на стіл, всі сідають навкруг столу на лави і ласують пиріжками).
Тітка Мира. Сьогодні всі: і хлопці, і дівчата попрацювали на славу, тому й заслужили мій невеличкий сюрприз. Спасибі вам, що завітали до мене в гості, не обминули моєї хати. І вам спасибі. Кумонько Ганно, що прийшли і розвеселили всіх нас. Спасибі і нашим гостям. Діти, може продамо їм наші поробки і почастуємо їх теж смачненькими рум’яненькими присішками (діти дарують свої поробки і частують гостей пиріжками).
Тітка Ганна. (сумно) Ось і розпродала я весь свій товар.
Діти. Не сумуйте, тітко. Ми ще не раз вам допоможемо.
(Діти прощаються)
Тітка Мира. До побачення, мої солов’ята! До побачення!
Методичний захід «Лялька як персона: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини» – презентація ляльки – персони – проводився з метою
втілення у практичну роботу закладу проекту «Садочок – простір дружній до дитини», надання практичних навичок роботи з лялькою, розширення уявлень педагогів про можливості її використання у педагогічному процесі.
Давалося б, що нового можна дізнатися про ляльку? Проте вона знов і знов дивує своїм виховним та розвивальним потенціалом. Ця улюблена іграшка малюків може стати незамінним помічником вихователя у розвитку психосоціальних навичок дошкільників. Знайомство малюків з лялькою –персоною допоможе їм виражати свої почуття й думки, спонукатиме замислюватися над несправедливою поведінкою, навчатиме толерантності та емпатії.
Методика роботи з лялькою –персоною пропонує перетворити ляльок на «маленьких людей» і через ляльку будувати діалог з дітьми. Вихователь є посередником між лялькою і дітьми, озвучує цих чарівних персонажей, а також узагальненно передає їм висловлювання дітей.
Вихователі часто не знають, як варто говорити з дітьми про людей з інвалідністю, людей з різним кольором шкіри. Педагоги не пояснюють чому варто допомогати беженцям, як можна запобігти гендерним стереотипам, чому так важливо не допустити перших проявів дескримінації, насильницьких дій одне проти одного тощо.
Багато традиційних педагогічних підходів не дають очікуваного ефекту, діти прослухавши розповідь вихователя чи взявши участь у бесіді, часто залишаються байдужими. До того ж часто такі розмови перетворюються в недокучливе моралізування, що ніколи не приносить користі.
Невдале використанні педагогічні прийоми не лише не дають бажаного педагогічного ефекту, а що значно гірше –руйнують довіру до дорослого, заформалізують взаємини, позбавляють дитину впевненості в тому, що вона здатна змінювати світ навколо.
Прояви довіри до ляльки як доброго друга й співрозмовника сприяє чутливість дітей до ігрових ситуацій, готовність моделювати реальність, долати стереопити. У розмовах із лялькою дитина завжди ніби піднімається вище себе самої, неначе намагається стрибнути над рівнем своїх звичайних суджень і умовиводів. Ляльки заохочують дітей розповідати про моральну поведінку їхніх однолітнків.
Хто окрім вихователів та батьків, навчить дошкільників розрізняти добро і зло, чинити по совісті, співчувати. Таким путівником у світі моральних якостей і добрих вчинків і стає лялька-персона, в умілих руках педагога ця іграшка є інструментом через которий ненав’язливо можна виховувати у малят різні моральні якості (доброта, щірість, щедрість, чуйність).
Лялька «розповідає» на вухо вихователю свою історію, ставить запитання, а він транслірує її думки дітям. В одній історії лялька може розповісти про свій поганий вчинок, а в другій, як їй вдалося виправити ситуацію. У такій спосіб діти обговорюють будь які питання, зокрема проблеми співпраці, взаємодії тощо.
Які теми обговорювати
Теми для обговорення вихователь обирає із жяття дітей у группі, з батьківських підказок, із суспільно важливих подій, тощо.
Вихователь через ляльку може запропонувати обговорити такі теми:
-формування опозиції до окремої дитини;
-неуважність дитини до своїх дідусів та бабусь;
-насмішки дітей із немічної бабусі, яка проходила повз дошкільного закладу;
-ігнорування в групі новачка;
-питання бідності та соціального статусу;
-інвалідність та призвиська;
-трудноші в навчанні;
-розлучення батьків;
-втрата близької людини;
-неповна родина;
-гендерні питання;
-налагодження стосунків в дитячому колективі;
-надмірна вага та призвиська та інш.
Лялька стимулює дітей говорити про упередження, стереотипи, хибні уявлення. Завдяки цьому вихователь дізнається думки й переживання вихованців, запобігає появі проблем у майбутньому.
Як організувати роботу
За методикою лялька приходить до дітей періодично – приблізно раз на тиждень – у чітко визначений час, але на практиці можна використвувати за потребою і періодичність корегувати в залежності від потреби.
Зустріч може проходити з усією групою аба по підгрупам, тривалість -7-8 хвилин, бажано щоб лялька зустрілася з усіма дітьми.
Для кожної ляльки розробляється паспорт з певними даними та історіями. Це порібно для цього, щоб педагоги не плуталися у деталях, коли розробляють чергову історію, одна лялька може мандрувати по всіх групах. Для різних ляльок різні базові історії.
Більшість історій якими лялька ділиться з дітьми емоційно позитивні. На кожні 3-5 позитивних історій може припадати по одній соціальні теми.
Не варто очікувати від дітей однозначно конструктивних і раціональних рішень. Інколи одне і теж питання можна розглядати упродовж двох –трьох зустрічей, але не поспішати давати дітям готові поради. До того ж ні всі проблеми однаково близьки всім дітям, однак розмова буде корисна для всіх дітей. Дітям, які вступають у розмову й діляться своїм досвідом, важливо дати зрозуміти що їм довіряють, співчувають, що навколо них люди, готові розділити їхні переживання.
Очікувані результати
Формування здорового способу життя.Діти здатні ухвалювати зваженні рішення стосовного свого здоров’я та гігієни, суспільної гігієни та гігієни навколишнього середовища. Діти пояснюють правила безпечної поведінки вдома та в дошкільному закладі, розуміють, що вони мають права сказати « ні» насильству, а також знають,як де і в кого отримати підтримку.
Соціальний розвиток. Діти виявляють розуміння своїх та загальнолюдських прав та обов’язків, демонструють розуміння різних культур. Діти вивчають свої права та обов’язки в родині та в широкому колі родичів, дружні стосунки, стосунки з однолітками та в ширшій громаді, типові для їхніх власних та інших відмінних культур.
Особистий розвиток. Дитина може використовувати набуті життєві навчички для реалізації та розвитку особистого потенціалу, щоб ефективно відповідати на виклики в своєму світи. Дитина формує повагу до себе і свого тіла, дитина виражає та описує свої різні інтереси, здібності та емоції, здатна отстоювати свої права в різних ситуаціях. Дитина навчається справлятися з гнівом і конфліктними ситуаціями. Дитина опановує навички управління в середовищі ровесників та груповій роботі.
Розвиток мовлення та мислення
Дитина здатна спілкуватися впевнено та ефективно тією мовою, якою розмовляє, в широкому діапазоні ситуацій. Використовувати мовлення для опанування низькою понять, для
дослідження і пізнання (ставлять запитання, пропонують шляхи вирішення проблеми і пояснення).Використовує мовлення, щоб описувати подібні характеристики і відмінності,аналізувати, пропонувати альтернативні шляхи вирішення проблем. Дитина здатна використовувати мовлення, щоб вислвити свої міркування, а також аби отримувати, обробляти і використовувати інформацію для навчання, зіставляти, порівнювати і класифікувати, ставити запитання і шукати пояснення,пропонувати шляхи вирішення проблеми, альтернативні варіанти, планувати послідовність кроків у виконанні певного завдання.
Література:
ВМДЗ№5*2017, Інтернет, матеріали тренінгу «Садочок – простір дружній до дитини», «Ляльки з особливими історіями (ляльки –персони): методика соціального та психологічного розвитку дитини. Методичний посібник для педагогів і тренерів., під загальною редакцією Софій Н.З.,Київ,2017
Методичний міст з батьками за темою: «Соціалізація особистості»
«Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави. Чудові діти виростають у тих сім’ях, де батько і мати по – справжньому люблять один одного і водночас і поважають людей».
В.О. Сухомлинський.
З метою залучення батьків до співпраці з закладом, сприяння становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії, надання батькам педагогічних знань з розділу БК «дитина у соціумі» у закладі проводився методичний міст з батьками за темою: «Соціалізація особистості».
Його проведення сприяло критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні. Батьки разом з вихователями розвивали вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних ситуацій. Розвивалась педагогічна компетентність батьків.
Вихователі намагалися довести до відома батьків що сім’я – важливій інститут соціалізації особистості, перша школа людських взаємин, де діти з ранніх років засвоюють систему моральних цінностей, норм поведінки, культурні традиції народу. Батьківська любов дає людині «запас міцності», формує відчуття фізичної захищеності. Взаємодія дитини з батьками це перший соціальний досвід взаємодії з оточуючим світом. Цей досвід закріплюється, на його основі формуються певні моделі поведінки з іншими людьми, які передаються з покоління у покоління.
Наданню практичних навичок сприяли: проблемна гра «Дерево змін», розумовий штурм «Я так думаю», вправи: «Попроси іграшку», «Дитина у розпачі», рефлексивна вправа « Мікрофон».
Заняття з використанням нетрадиційних технік малювання
«Осіннє дерево» – малювання жмаканим папером
Програмовий зміст: навчити дітей створювати образ осені у нетрадиційний спосіб виконання: малювання жмаканим папером; закріплювати знання кольорів (жовтий, червоний),сприяти розвитку потребі передавати враження від побаченого, формувати позитивне сприйняття навколишнього світу спонукати до елементарних творчих проявів і власного самовираження, розвивати кольоросприняття, уяву, виховувати інтерес до малювання незвичайним засобом: жмаканим папером; викликати емоційний настрій; виховувати інтерес до природи і нахил до творчої діяльності .
Матеріал: гуашеві фарби жовтого, червоного, зеленого кольорів, аркуш паперу з силуетом дерева, фланелеграф, атрибути до казки. Казка
В. Сухомлинського «Осінь принесла золотисті стрічки».
Попередня робота: гра «Знайди однакові», розглядання ілюстрацій «Осінь золота», перегляд м\ф «Жовтий кущ» (м\ф «Лунтик»), «Заєць Коська та струмочок», спостереження в природі, розвага «Осінь в гості до нас прийшла»? малювання овочів за допомогою м’ятого паперу.
Методичні прийоми:
В групі оформлена виставка «Ми любимо зелений колір»
Психогімнастіка «Желтая песенка»
«Жовтого кольору всюди багато –
Жовтеньке сонечко, жовті курчата,
Жовта стежинка із жовтого піска,
Жовта чупринка в рудого Славка».
На килимі стоїть фланелеграф. Вихователь пропонує заспівати пісеньку
Пісня – танок « Осінні листочки»
Я з листочками ходжу, (йдуть по колу)
Всім листочки покажу.
Ось так, ось так: (машуть в сторони перед собою)
Всім листочки покажу.
Я листочками змахну (машуть вгору-вниз )
І таночок свій почну.
Ось так, ось так: (машуть в сторони перед собою)
Я таночок свій почну.
У таночку покружусь, (крутяться)
І гостям я уклонюсь.
Ось так, ось так: (кланяються)
І гостям я уклонюсь.
Пісня скінчилась моя – (присідають і ховаються за листки)
За листки сховаюсь я.
Ось так, ось так: (виглядають з-за листків)
За листки сховаюсь я.
Вихователь: Дітки послухайте і подивіться казку. (Показ відеопризентації по казці)
«Осінь принесла золотисті стрічки»
Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють.
Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх – у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують.
Вихователь: Про яку пору року йдеться в казці?
Діти: Осінь.
Пальчикова гімнастика «Осінь»
«Ходить осінь
У нашому парку,
Дарує осінь
Всім подарунки:
Намисто червоні –
Горобині,
Фартух рожевий –
Осики,
Парасолька жовтий –
Тополям,
Фрукти осінь
Дарує нам».
Вихователь: Дітки, ми сьогодні з вами створимо свій осінній парк. Давайте ми сядемо за столи, подивіться у вас на столах аркуші паперу – з силуетами дерев, фарба жовтого, червоного та зеленого кольорів, але пензликів у вас на столах немає. Чому, як ви думаєте? (Відповіді дітей)
– Ми сьогодні з вами будемо малювати м`ятим папером.
(Вихователь нагадує дітям техніку малювання жмаканим папером)
Вихователь: А зараз всі почали працювати самостійно.
(Діти виконують роботу)
Вихователь: Дітки, давайте викладемо всі свої роботи на фліпчарт та утворимо один великий осінній парк.
(Діти викладають роботи).
Вихователь: Які чудові роботи! Парк ніби справжній.
Танок «Хоровод з Осінню»
Осінь нам подарувала
Листя золотеньке,
У таночок дружно стали
Діточки маленькі.
Приспів:
Ось так, ось так,
Діточки маленькі!
Ось так, ось так,
Діточки маленькі!
Заховаємо листочки
І не скажемо, куди,
Пошукайте, пошукайте –
Їх нізащо не знайти.
Приспів.
Закружляємо, малята,
З листям золотеньким,
Зустрічайте гарне свято
Танцем веселеньким.
«Ялинковий хоровод»
малювання аквареллю по віску.
Програмовий зміст: формувати знання про осінні зміни в природі.
Закріпити вміння розрізняти і називати основні кольори «синій», «жовтий», «зелений». Дати дітям знання, що зелений колір можна отримати при змішуванні синьої та жовтої фарби. Показати, що при змішуванні двох кольорів (синій + жовтий) з’являється третій (зелений). Вчити змішувати кольори за допомогою піпетки, показати послідовність дій і прийоми змішування. Формувати позитивне сприйняття навколишнього світу; спонукати до елементарних творчих проявів власного самовираження; виховувати інтерес до образотворчої діяльності, бажання малювати. Розвивати кольоросприняття та пізнавальну активність дітей за допомогою казки та експериментальної діяльності. Розвивати дрібні м’язи рук, координацію рухів.
Попередня робота: дидактичні ігри: «Знайди однакові», «Знайди такого ж кольору», розглядання ілюстрацій «Ялинки», спостереження в природі, розвага «Осінь в гості до нас прийшла», гра з піпетками, малювання «Жовті листочки», виставка «Зелений колір в наший групі».
Матеріал: ширма для настільного театру, іграшки – ялинки жовта та синя, штучна ялинка, їжачок, панорама лісу: галявина з синіми ялинками, галявина з жовтими ялинками.
Тарілочки з жовтою та синьою фарбою, піпетки, ємкості з водою, пензлики, восковий малюнок.
Хід:
Звучить фонограма «Звуки лісу»
Вихователь: Здраствуйте, малята, зараз я розкажу казку, яка сталась у лісі.
Але спочатку ми пограємо пальчиками.
Пальчикова гімнастика «Ялинка».
У ялинки — вниз гілки,
Листя гостре, як голки.
(Пальці обох рук переплести; долоні трохи підняти вгору, щоб переплетені пальці опустилися вниз, як гілки ялинки).
Вихователь: Ось які гарні ялиночки в нас вийшли, а тепер слухайте казку.
Розповідання казки «Жовті і сині ялинки» за допомогою настільного театру.
Сині і жовті ялинки
У лісі на галявині росли струнки сині ялинки. Коли на галявину налітав вітер, сині ялинки розгойдувалися, і з них синім дощем сипалися яскраві хвоинки.
– Ми найкрасивіші в лісі! – Шуміли сині ялинки, гордо поглядаючи на інші дерева.
У тому ж лісі на сусідній галявині росли пухнасті жовті ялинки. Коли налітав вітер, з жовтих ялинок, ніби золоті монетки , сипалися жовті хвоинки.
– Ми найкрасивіші у лісі! – пихаючись говорили жовті ялинки.
Ціле літо сперечалися ялинки, хто з них красивши.
– Хто там порушує спокій у лісі? – запитав вітер.
Повіяв вітер, захиталися гілки. З синіх ялинок полетіли сині хвоинки, з жовтих – жовті. Весь день і всю ніч кружляли над галявинами хвоинки, доки не змішалися в синьо-жовтому вихорі.
А вранці на галявинах з’явилися нові ялинки – зелені. Такі ж стрункі як сині, і такі ж пухнасті як жовті. Вони скромно стояли на галявинах і не вихвалялися своєю красою, і від цього виглядали ще красивіше.
Вихователь: Якого кольору були ялинки в лісі?
Діти: Синього, жовтого
Вихователь: Що трапилось з ялинками?
Діти: Вітер змішав ялинкові голки.
Вихователь: Якого кольору з’явилися ялинки в лісі.
Діти: Зеленого.
Вихователь: – А подивіться, який ліс я намалювала. Ось він мій ліс! Ой! Тільки чомусь в моєму лісі немає ялинок. Якого кольору з’явилися ялинки?
Діти: Зеленого
Вихователь: А фарби в тарілочках – одна синя і одна жовта – всього скільки?
Діти: Дві фарби.
Вихователь: Як же нам без зеленої фарби ялинки намалювати? Як зелену фарбу отримати?
Діти: Змішати фарби.
Вихователь: Я вліво, право повернусь і на художника перетворюся. (Одягаю берет, фартух. Беру свою тарілочку з жовтою фарбою за допомогою піпетки добавляю декілька крапель синьої фарби – пензлем перемішую фарби). Який колір вийшов у мене – а з яких кольорів ми отримали зелений колір?
Дослідницька діяльність «Змішай фарбу»
(Діти набирають сину фарбу в піпетку, виливають її в жовту, перемішують за допомогою пензля).
Вихователь: А тепер, мої руки допоможіть мені ялинку намалювати (Вихователь показує, як це робити: плавними рухами замальовує аркуш паперу зліва направо)
Вихователь: Яка пухнаста ялинка у мене вийшла. Але аркушів багато – мені одній не впоратися, ви допоможете мені? Тоді вліво, право повернись і на художників перетворися!
Діти одягають фартухи, як у справжніх художників.
Вихователь: Візьміть фарбу в тарілочках. Якого кольору у вас вийшла фарба?
Індивідуальна робота. Плавними рухами дитина замальовує аркуш паперу зліва направо.
Після чого діти витирають руки вологими серветками.
Вихователь: Ну, ось і побували ми в лісі, а тепер пора повертатися в групу.
Вліво, право повернись з художників в діток перетворися!
Вихователь: Діти, ялинки запрошують нас в чарівну кімнату. Сідаємо в поїзд і поїхали. (Діти переходять в кімнати з пісочницями (зелений фон) і малюють ялинки пальчиками на піску).
«Пригоди зеленого листочка»
– малювання об’ємними фарбами.
Програмовий зміст: формувати знання про осінні явища у природі.
Познайомити дітей з новим кольором – «оранжевим».
Закріпити вміння розрізняти і називати основні кольори – «червоний», «жовтий».
Вчити змішувати кольори за допомогою ложки, показати послідовність дій при змішуванні. Показати, що при змішуванні двох кольорів (червоний + жовтий) з’являється третій (оранжевий). Сприяти розвитку світосприймання різнобарвного листя. Формувати позитивне ставлення до навколишнього світу; спонукати до елементарних творчих проявів власного самовираження; виховувати інтерес до образотворчої діяльності, бажання малювати.
Розвивати кольоросприняття. пізнавальну активність дітей за допомогою казки та експериментальної діяльності.
Розвивати дрібні м’язи рук, координацію рухів.
Попередня робота: гра «Знайди однакові», розглядання ілюстрацій «Осінь золота», перегляд м\ф «Жовтий кущ» (м\ф «Лунтик»), «Заєць Коська та струмочок», спостереження в природі, розвага «Осінь в гості до нас прийшла»?.
Матеріал: Іграшка – Листочок, об’ємні фарби: жовта і червона, тарілки, ложки, аркуші паперу з зображенням контуру кленового листочка, ватні палички, дитячі костюми «кленові листочки» (оранжеві).
Хід:
Група оформлена, у вигляді осінньої лісової галявини
Вихователь: Здраствуйте, малята, сьогодні ми з вами підемо гуляти в осінній ліс.
Звучить музика Чайковського «Пори року. Осінь».
– Малята, настала прекрасна пора року – Осінь. Осінь дуже красива і щедра пора року. Восени листочки стають жовтими, червоними, оранжевими де які ще зелені. Зірване вітерцем листя, падає на землю, граціозно і плавно кружляючи. Це називається листопад. І коли ми йдемо по осіннім листочкам в парку, вони шарудять у нас під ногами!
Пальцева гімнастика
«Осіннє листя».
«Раз, два, три, чотири, п’ять, –
Будемо листя збирать. – стискаємо і разжимаем кулачки
Лист берези, – загинаємо пальчики, починаючи з великого
Горобини,
Лист тополі,
І осини,
Листя дуба зберемо.
Букет осінній мамі ми віднесемо» – пальчики «крокують» по столу.
Вихователь: Молодці, малята, я розповім вам казку.
Розповідь казки за допомогою інтерактивного фартуха.
Казка «Пригоди листочка».
На березі річки росло високе дерево. На його верхівці жив зелений листок. Він виріс тільки цієї весни, але вже встиг багато чого побачити. Він бачив і сходи, і заходи, і блакитне небо, і похмуре, і грибні дощики, і грозові зливи.
У нього було багато друзів. Він дружив з метеликами і птахами. Птахи співали йому пісні, а метелики пурхали навколо. Кожен день його був сповнений щастя. Тільки одне засмучувало листочок. Йому не подобався його колір. Він був звичайний, зелений. “Які ви гарні!” – часто казав листочок, і марно друзі намагалися йому пояснити, що у нього найкращий у світі колір. “Ні, і не вмовляйте мене, я такий зелений, нудний!”
Але одного ранку листочок прокинувся з якимось дивним відчуттям. Щось трапилося, щось було не так. Він оглянув себе, і його серце сповнилося радістю… Уявляєте, він став золотисто- жовтим! Він захитався на гілочці і щосили закричав: “Подивіться, ви тільки подивіться на мою нову сукню!”.
Це прийшла Осінь. Птахи полетіли, а метелики поховалися і заснули.
Але, може бути, їх можна наздогнати? Він дочекався північного вітру, крикнув своєму рідному дереву: “Прощавай!” – зірвався з гілки і полетів в своєму новому вбранні прямо на південь, наздоганяти друзів».
Вихователь: Малята, допоможемо нашому зеленому листочку одягнути нову сукню?!
Діти: Так.
Вихователь: З початку підготуємо наші пальчики, пограємо з ним.
Динамічна пауза «Листочки».
Ми – листочки, ми – листочки
Чарівні, осінні.
Ми на гілочках сиділи,
Вітер дунув – полетіли.
Ми літали, ми літали,
Перестав дуть вітерець –
Ми присіли всі у коло
Задрімали на кінець.
Вітер знову тут подув –
І листочки швидко здув.
Всі листочки полетіли
І на землю тихо сів.
Вихователь: Діти, але в мене тільки дві фарби: червона та жовта?
Листочок: Не хочу я ні червону сукню, ні жовту. Хочу оранжеву!
Вихователь: Як же нам допомогти листочку? А чому не зможемо допомогти? Що вам потрібно для роботи? Де взяти оранжеву фарбу?
Які фарби у вас є? Якщо у вас є червона і жовта, то з них ми легко можемо отримати оранжеву фарбу. Потрібно взяти жовтої фарби додати до червоної і змішати фарби разом.
Дослідницька діяльність «Змішай фарби»
(Діти перекладають ложкою в жовту фарбу червону)
Вихователь: Яка фарба вийшла?
Діти: Оранжева.
Вихователь: Навіщо нам оранжева фарба?
Діти: Намалювати платтячко для Листочка.
Вихователь: Малювати будемо паличкою.
Показ вихователя.
(Діти зафарбовувають силует листочка об’ємними фарбами за допомогою ватних паличок. Для закріплення результату листя запікаються у мікрохвильової печі.)
Листочок: Які гарні платтячка! Я буду самим гарним листочком на дереві. Ура! Давайте пограємо з вами!
(Діти одягають костюми листочків оранжевого кольору)
Псіхогімнастіка «Листочки»
«Ох ти вітер, вітерець
Вітерець – пустунець
Полетів, покружляв
Всі листочки позривав»
(Діти виконують рухи відповідно до слів вірша)
(Діти берут кленові лисття підкидають їх і кружляють з листочками).
