Заклад дошкільної освіти № 30 "Журавлик" Павлоградської міської ради

 





Професійне зростання

  Згідно річного плану освітньої роботи та плану проведення атестації у ЗДО вихователь Ольга ЗАВЕНІЧЕНКО провела з колегами Воркшоп за темою: «Розвиток мовлення дітей  раннього віку через соціоігрові технології»
метою  якого було ознайомлення присутніх з соціоігровими технологіями, аналіз педагогічної діяльності вихователя з теми, поширення педагогічного досвіду.
  Під час заходу педагоги мали можливість ознайомитися з теоретичними матеріалами: презентація «Соціоігрові технології –сучасний підхід до розвитку дитини», відеоматеріалами з досвіду проведеної роботи.
  Весь час педагоги програвали різні етапи втілення соціоігрової технології у практичну діяльність.
  Родзинкою заходу була вправа «Частування своїми руками» або «Чекаємо на гостей», де присутні мали продемонструвати не тільки педагогічні, а і кулінарні здібності.






 
  Нещодавно у закладі відбувся майстер клас за темою: «Петриківка. Петриківський розпис», майстриня- вихователь Катерина КАПИЛЮХА ознайомила присутніх  з цікавими та відомими картинами петриківського розпису, відвідувачі  дізналися  про життя і творчість  народної художниці  України Білокур Катерини Василівни. 
  Майстриня навчила  вправляти в умінні   відбирати необхідний матеріал  для малювання. Всі педагоги практично навчалися малювати елементи петриківського розпису. Наприкінці склали «Бігунець» – картину петриківського розпису. 
  Лейтмотивом зустрічі було висловлювання художниці Катерини Білокур: «Доля випробовує тих, хто надумав дійти якоїсь великої мети. Але сильних духом не злякає ніщо, вони з стиснутими вустами уперто, сміливо і гордо ідуть до наміченої мети- крок за кроком, все вперед і вперед. І тоді доля нагороджує їх сторицею і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і нічим не перевершеного мистецтва.»






 

Підвищення професійного рівня – це набуття нових та  вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах педагогічної  діяльності метою якої є професійний розвиток, відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти. В умовах тривог, постійного стресу педагоги продовжують працювати та підвищувати свій професійний рівень.

Професійний розвиток педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання.  
 З метою   опановувати інноваційні методи та прийоми освітньої роботи, навчитися засобам арттерапії, відкореговувати  накопичені складні емоції та відновити емоційні ресурси у закладі проводилась творча майстерня педагога « Арт освіта дошкільників емоції + творчість»,  майстром якої була вихователь Оксана КИРИЛОВА.
Арттерапія дає змогу розслабити психіку й тіло, занурює її у стан творця, дає змогу відновити емоційні ресурси. Під час роботи з арттехніками учасники відчували успіх, переконувалися у своїх силах, уміннях та вправності.  
У кожному з нас закладена здатність виражати себе творчо, але дорослішаючи, людина часто втрачає цю здатність, забороняючи собі танцювати, малювати, вимастити руки глиною, закриваючи свій творчий потенціал і обмежуючи своє життя, тим самим блокуючи емоційні прояви
 «Кожна дитина – художник. Важко залишитися художником, ставши дорослим.» - це слова Пабло Пікассо, але у творчій майстерні всі її учасники відчули себе художниками, дозволили собі відчути магію творчості.







 

      Педагоги закладу дошкільної освіти №30 «Журавлик» на протязі навчального року не тільки працюють з дітлахами дістанційно, надають батькам корисну інформацію, ще й постійно дбають про своє психічне здоров’я. Нещодавно  приймали активну участь у тренінговому занятті «Психологічна кав’ярня» з елементами Coffee – art, яке проводила практичний психолог Олена Бондаренко.

   Усі вправи заняття були спрямовані на подолання тривоги, зниження напруження та виявлення власних ресурсних якостей особистості, що допомагають долати щоденні життєві труднощі.

  Протягом всього заняття педагоги взаємодіяли з кавою, познайомились з історією виникнення кави, з притчами про каву.

   Тест «Скажи, яку каву ти п’єш, і я скажу хто ти» розповів про характерні особливості кожного учасника. Майстер-клас «Кавові імпровізації» сприяв розвитку творчої активності, розкриттю внутрішнього потенціалу педагогів, створенню гармонійного психологічного клімату спілкування членів педагогічного колективу.

 

Методичний захід арт-майстерня

Наше життя дуже динамічне і постійно змінюються умови, ми ведемо стресовий спосіб життя. Часто ми не готові до змін, особливо зараз, враховуючи ситуацію у країні, воєнний стан, постійне перебування у вирії інформацій,  дистанційному навчанні, почуття невідомості –усе це посилює нашу тривожність.

Нині більшість подій є неясними для нас. Ми втрачаємо контроль, спокій, нервуємося, втрачаємо рівновагу- саме цей період є стресовим.

Арт-терапія є природньою формою роботи корекції стресового стану.

З метою ознайомити  педагогів з деякими  арт техніками:

– Ізотерапія.

– Музикотерапія.

– Казкотерапія.

Вчити мистецтву спілкування у різних формах і ситуаціях. Створити умови для самореалізації і творчого зростання педагогів, необхідну психологічну атмосферу для спільної творчості, контакт взаємодії, співпраці. Надати  можливість зрозуміти наскільки велику роль відіграють позитивні емоції в педагогічній діяльності та житті людини у ЗДО було проведено методичний захід:  артмайстерня  «Організація арт освіти».

Під час проведення якої педагоги мали можливість:

Прослухати міні-лекцію –  « Значення та види арт-терапії».

Попрацювати з майстринями:

Вихователь Оксана Кирилова.

  • Демонстраційне панно «Ластівки».
  • Рухливі іграшки -гусінь, метелик.

  Вихователь Ольга Завеніченко

  • Нетрадиційне малювання «Ластівка»- трубочки від туалетного паперу.
  • Нетрадиційне малювання «Квіти»- трубочки від туалетного паперу.

 Практичний психолог Олена Бондаренко познайомила  з методами казкотераапії. Присутні ознайомилися з алгоритмом складання терапевтичних казок.  Створювали  терапевтичну казку по колу.

 Вихователь Катерина Самсоненко запропонувала метод «Домалюй портрет».

 Музичний керівник Ганна Циганок запропонувала

  • Гру на незвичайних музичних інструментах.
  • Паперовий оркестр.
  • Танець навпаки.

Відбулася рефлексія педагоги відповіли на запитання бліц-інтерв’ю:

  • Що найбільше сподобалося на нашій зустрічі?
  • Які з презентованих технік ви вже використовували у роботі?
  • Які техніки будете використовувати?

У сучасному світі важливо не тільки засвоювати певні знання, але й  оперувати ними, застосовувати їх для вирішення певних педагогічних проблем.         

Отримані знання  та творчість у ході проведення заходу допомогли  нам зняти напругу, ми більше узнали  про деякі арт технології, які можна використовувати як для власної самопомочі так і у роботі з дітьми та батьками.

Майстрині надали  нам у допомогу педагогічні шпаргалки, які ми будемо використовувати у роботі.

 

  

  350

 

 

В. Сухомлинський, характеризуючи педагогічну майстерність  говорив:   «високе і таке, що постійно удосконалюється, мистецтво виховання й навчання, доступне для кожного педагога, який працює за покликанням і який любить дітей».

Він підкреслював:  «Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа – це передусім учитель». «Учитель, що має 25–30-річний стаж педагогічної роботи, повинен бути бадьорим, невтомним, для нього має бути не тягарем, а задоволенням піти з дітьми в похід, заночувати під копицею пахучого сіна, тобто… вони (педагоги) повинні бути діяльні, повні енергії, творці нових духовних цінностей».

Леся ЄРМОЛЕНКО, вихователь закладу, майже такий педагог, її творчій звіт  на тему: « Рухливі ігри з нетрадиційним обладнанням» відбувся у лютому згідно річного плану атестації.

Рухливі   ігри – важливий засіб   виховання дітей дошкільного віку. Різноманітні рухливі ігри дітей ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну. За допомогою ігор у дітей закріпляються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги, метання, лазіння), розвиваються такі важливі фізичні якості, як:  швидкість, спритність, витривалість, удосконалюються вміння та   навички   дітей у естафетному змаганні, розвиваються вміння колективно змагатися, почуття взаємоповаги, взаємодопомоги.

Особливий інтерес у дітей викликають рухливі ігри з нетрадиційним обладнанням: пластикові пляшки, шматочки лінолеуму, палички, капсули, кіндер -сюрпризу, пластикові п’ятилітрові каністри, гумки для білизни, тканина, дерев’яні бруски, білизняна мотузка, папір, паперові серветки, прищіпки, целофанові пакети, фетр, картонні трубочки, коробки, пластикові стаканчики із під йогурта та ще багато чого.

Учасники заходу із задоволенням   переконалися   в цьому.

  

 

Воркшоп   «Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації в сучасному ЗДО»

    Війна в Україні стала новим випробуванням для усіх учасників освітнього процесу. За таких умов істотно зростає роль методичної служби закладу, яка має забезпечувати своєчасне і систематичне інформування та надання методичної допомоги   педагогам з організації та забезпечення якості освітньої діяльності у закладі.   

     У ЗДО спланована  система   заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації, професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу всього педагогічного колективу  закладу, досягнення позитивних результатів освітнього  процесу.

   З метою розширити знання педагогів про різні методики запам’ятовування інформації; розкрити  поняття «Мнемотехники», як результативного методу запам’ятовування змістовної, буквеної та цифрової інформації, ознайомлення  педагогів з різноманітними прийомами мнемотехніки при заучуванні віршів, переказі творів, складанні розповідей, вивченні цифр та складу числа, в закладі  проводився  воркшоп   «Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації в сучасному ЗДО».

       Проводила його майстер – вихователь ЗДО Вікторія МОЖАРОВА

      Під час зустрічі слухачі переглянули: виставку дидактичного матеріалу та посібників,  відео презентацію з досвіду роботи  «Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації», презентацію авторських мнемотаблиць до творів В. О. Сухомлинського, ознайомились з методикою вивчення мнемоказок Діда Тараса та переглянули зворотній зв’язок з вихованцями «Відео розповіді мнемоказок на склад числа» та «Розповіді за творами В.О. Сухомлинського».

 Виконували вправи:

  • Вправа «Складаємо речення за мнемодоріжками» («Дикі тварини»)
  • Вправа «Вивчаємо та складаємо таблицю за логопедичними віршами».
  • Вивчаємо склад числа (прийоми мнемотехніки Г. Чепурного).
  • Вправа «Добери пару: цифра – образ».
  • Вправа «Мнеморухи».
  • Вправа «Знайди героїв казки».

     Однією з найважливіших умов успіху інноваційної діяльності педагога є показник рівня засвоєння знань вихованцями, позитивна динаміка   заохочує  педагога до високих досягнень в обраному ним напрямі роботи. Результатом всієї  діяльності кожного педагога є якісні зміни в роботі  ЗДО.

 

Воркшоп –  майстерня за темою: «Дитяче експериментування як засіб розвитку дослідницько – пошукової діяльності»

Введення в Україні воєнного стану позначилося на всіх сферах людського життя.

Особливих змін зазнала дошкільна освітня галузь, на цей час наш заклад   не приймає дітей до садочка,  визначено режими дистанційного навчання дошкільників – асинхроннє навчання, яким  користуються і вихователі ЗДО, і батьки дітей дошкільного віку.  

В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів. Але ми намагаємося створити  умови для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу.  

Війна викликає відчуття безпорадності й незахищеності – як у дітей, так і в дорослих. На цьому тлі   наші   педагоги продовжують   працювати  – попри стрес, нові умови та виклики, у яких вони опинилися.

Одним з завдань методичної роботи ЗДО є – вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду; постійне вдосконалювання навичок самоосвіти, надання педагогам кваліфікованої допомоги, як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результатів їх педагогічної праці.  

З метою  допомоги вихователям  систематизувати знання  з елементарного експериментування дітей дошкільного віку, надання практичних навичок проведення дослідів та експериментів, які  вихователь використовує у роботі з вихованцями з підручних матеріалів що  адаптовані до використання в умовах дитячого закладу і вдома для роботи батьків з  дітьми і проводилась  у закладі Воркшоп –  майстерня за темою: «Дитяче експериментування як засіб розвитку дослідницько – пошукової діяльності»,  яку організовувала вихователь  Наталя КАЙЛЬ,  яка у 2022- 2023 навчальному році атестується на підтвердження педагогічного звання « вихователь -методист».

Під час воркшопу присутні мали можливість: переглянути     презентацію де було викладено досвід роботи педагога з пошуково-дослідницької діяльності та її вплив на розвиток пізнавальної активності  дітей;   висвітлено організацію освітнього процесу з пошуково-дослідницької роботи з  дітьми дошкільного віку за період  з 2018-2023 рік. 

Педагоги мали можливість безпосередньо прийняти участь у дослідах та експериментах:

  • Дослід «Як зазирнути крізь папір»- властивості жирної плями.
  • Дослід «Тверда та рідка водночас» – загадкова речовина.
  • Експеримент «Постав яйце».
  • Дослід «Вогняна куля».
  • Дослід «Палаюча ракета».
  • Експеримент «Рукомийник».
  • Дослід-фокус «Мильні бульбашки».

Завдання методичної роботи полягає в створенні такого освітнього простору в закладі, де б повністю було  реалізовано творчий потенціал педагогічного колективу і кожного педагога зокрема.

Зараз вихователям  конче необхідна постійна методична підтримка, щоб грамотно і свідомо вибудовувати цілісний освітній процес, ураховуючи різноманітність інтересів і можливостей дітей.

Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива.

 

Для сучасного ЗДО потрібні висококваліфіковані педагоги, які мають бути в постійному пошуку найбільш ефективних шляхів і засобів вирішення завдань навчання, виховання і розвитку дошкільнят.   Вирішення цих завдань потребує удосконалення  методичної роботи, систематичного озброєння педагогів міцними і глибокими знаннями, підвищення ефективності їхньої праці. Для  вирішення  завдання підготовки вихователів до  творчого впровадження  інтерактивного особистісно орієнтованого освітнього процесу вся методична робота ЗДО спрямована на  постійний  пошук сучасних форм і методів роботи, залучення педагогів до активної професійної діяльності, самоосвіти.

Успіх роботи закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від рівня професійно-педагогічної компетентності вихователів. Тому головне в методичній роботі закладу − надання систематичної, своєчасної і достатньо практичної допомоги вихователям.

Також  однією з найважливіших умов успіху інноваційної діяльності в закладі  – це  заохочування  педагогів до високих досягнень в обраному ними напрямі роботи. Результатом цієї діяльності  є якісні зміни в роботі  ЗДО.

Згідно плану освітньої роботи у ЗДО з метою упровадження нових методів, складових частин сучасних технологій навчання було проведено Воркшоп – майстерня за темою: «Збагачення сенсорного досвіду дітей переддошкільного віку» вихователем Перфілової О.С.

«Педагог — це творча особистість», –  за словами видатного педагога Василя Сухомлинського, «немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, ніж учителі».

Творчість — це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне, навіть суспільно-унікальне. Проведений  воркшоп для педагогів ЗДО підтвердження цьому.

Давня народна мудрість каже: «Дорогу долає той, хто не стоїть на місці». Навчання педагога не може мати зупинок, перерв, не може завершуватися. Костянтин Ушинський зазначав, що «учитель живе до тих пір, поки він вчиться, як тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель».

 

 

Воркшоп –  майстерня

за темою: «Збагачення сенсорного досвіду дітей переддошкільного віку» вихователя Перфілової О.С.

 

 ««Ніколи не кладіть у ваші думки те, чого не було у ваших руках.

Перед тим, як дати дитині розумову роботу, необхідно дати їй можливість попрацювати руками».
М.Монтессорі.

  Мета:    допомога учасникам отримати конкретні навички  з методики Марії Монтессорі, щодо сенсорного розвитку малюків з використанням дидактичних матеріалів, які виготовлені вихователем з підручних матеріалів та адаптовані до використання в умовах дитячого закладу і вдома для роботи батьків з  дітьми.

Матеріали та обладнання:

1). Мотузка для білизни, дзвіночки на кожного учасника.

2). Конверт для листів, прищіпки, кошик для прищіпок.

3). Лійка для квітів – 2 шт., іграшка чайник – 2шт., воронка, ківшик, миски – 3шт., рідке мило, паперові рушники.

4). Кольорове тісто, кухонні дощечки, виделки, ложки – за кількістю учасників, зразки з малюнками.

5) Таця, виделка, ложка, тарілка з порошком для чищення посуду, губка для посуду, миска з теплою водою, м’яка серветка – на кожній таці, серветка для прибирання, вологі серветки.

6). Миска з теплою водою, яблука, кухонні щипці.

7). Таця, миска з нарізаними жовтими нитками, виделка, тарілка.

8). Тарілки з різнокольоровими нитками(зелені, оранжеві, червоні), тарілка з «котлетами» з поролону, лопатка, кухонні щипці, велика ложка, ситечко.

9). Ватман, товкучки з різними малюнками основи, різнокольорові фарби, зразки малюнків, тарілки для фарби, широкі пензлі, серветки, стаканчики для пензлів, вологі серветки, таця.

Столи,  флешка з аудиозаписом та презентацією.

Хід заходу:

  • Перед початком воркшопу учасникам пропонується можливість оглянути виставку дидактичних ігор і посібників «Граємо з тим що під рукою».
  • Перегляд презентації з досвіду роботи «Ігри на кухні» з елементами методики Марії Монтессорі.

Вступна частина

-Доброго дня, шановні коллеги. В зв’язку з впровадженням в систему роботи дошкільного закладу Базового компонента дошкільної освіти, який  проголошує ідею формування конкретної дитини як носія особистісного досвіду та індивідуальності, перед нами, педагогами, встала потреба знайти технологію, яка б допомогла здійснити саморозвиток дитини з раннього віку. Оскільки, основний принцип документа – не вчити, а розвивати і виховувати закладене в дитині природою, допомагаючи їй пізнавати навколишній світ через те, що їй близьке, через гру.

Тому на сьогоднішній зустрічі я хочу звернути вашу  увагу на можливість використання деяких положень педагогічної системи  М. Монтессорі, яка розглядала сенсорний розвиток як важливу складову частину і основу формування особистості.

 Педагогічна система  М. Монтессорі допомагає здійснити розвиток дитини через систему сенсорних матеріалів, які побудовані за принципом: від простого до складного, з розвитком окремих сфер відчуттів (слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу). Цей матеріал спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядкувати враження з навколишнього світу, крім

того дає дитині можливість повторити вправи, посильні для її віку, розвиває самостійність.

Сенсорне виховання створює необхідні передумови для формування психічних функцій, що мають провідне значення для можливості подальшого навчання.

Тому в свою педагогічну роботу з дітьми переддошкільного віку, я вже багато років  впроваджую елементи методики М. Монтессорі, і поставила собі мету:

  • Створити необхідне розвивальне середовище для самовиховання, саморозвитку та самонавчання дітей переддошкільного віку
  • Напрацювати добірки ігор та вправ для формування сенсорно пізнавальної активності дітей.

Також для мене у роботі одним з головних аспектів є педагогічна просвіта батьків. Багато батьків вважають, що для розвитку дитини потрібні коштовні іграшки та спеціальне обладнання, я намагаюсь переконати їх в зворотному. Зараз ми з вами це доведемо.

Сьогодні  я вам розповім, а ви самі спробуєте  як можна використати  для розвитку дитини звичайні речи, які є в кожному домі.

Основна частина:

  • До нас прийшов лист від бабусі Олени, в зв’язку з карантином дитсадки не працюють, школи на канікулах. У неї багато онуків. Зараз ми з вами перетворимося на листоношу. Беріть у кошику прищіпки і ставайте в коло. У  прищіпки є ніжки і ротик. Натискаємо на ніжки, ротик – відкривається. Відпускаємо ніжки, ротик – закривається. Зараз ми будемо передавати лист один  одному.

Вправа «Листоноша»

Метавчити тримати предмет за допомогою прищіпки, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів.

Словник: прищіпка, лист, тримати

Як працювати з матеріалом: учасники воркшопу стоять в колі, тримаючи в правій руці прищіпку. Ведуча тримає предмет (конверт, шматочок картону чи фетру і т.д.) прищіпкою. Учасник гри підносить прищіпку до вільної сторони предмета натискає на ніжки прищіпки захвачує предмет передаючи конверт наступному гравцю.

-Подивіться, що вона пише (прочитати лист). Молодці, лист ми прочитали. Треба їхати.

Музична вправа «Автобус» (флешка)

-Виходьте з автобуса, дівчатка.  Бабусина хата далеченько. Навкруги калюжі, стежка вузенька.

Вправа: «Ходьба по овалу»

Мета: координація рухів, тренування рівноваги.

Як працювати з матеріалом:ведучий пропонує пройтися по овальній доріжці (простір між двох викладених на підлозі мотузок на відстані 9 – 10 см.). Ведучий слідкує за правильною постановою ніг.

-Ось і хата бабусі Олени. Дзвоніть в дзвіночок і закривайте очі.

(вдягнути фартух, окуляри).

-Доброго дня, дівчатка! Як добре, що ви приїхали. Заходьте до хати.

-Ви прийшли в з вулиці. Що треба зробити? (помити руки). У моїй  хаті вода з крану не тече. Миємо руки ось так –  зараз ви по черзі будете допомагати одне одному мити руки.

Вправа «Миємо руки»

Мета: навчитися переливати воду, розвиток координації рухів, уваги, пам’яті, ознайомлення з властивостями рідини, підготовка до письма.

  • Переливати з лійки для квітів в миску.
  • Поливати руки   за допомогою іграшкового чайника.
  • Переливати воду в воронку

Як працювати з матеріалом:

1). Учасники стоять з різних боків стола лицем один до одного. На столі стоїть миска, лійка для квітів з водою (для кожного учасника), паперові рушники, рідке мило. Один учасник  капає  на руки рідке мило і намилює їх, другий – бере лійку та поливає на руки людини, яка стоїть перед нею. Коли вода закінчується. Руки витирають  паперовим рушником і викидають його в кошик.

2). Поливати  руки   за допомогою іграшкового чайника.

3). Учасники стоять з різних боків стола лицем один до одного. На столі стоїть миска, ківш та воронка, паперові рушники, рідке мило. Один учасник капає  на руки рідке мило і намилює їх, другий бере в одну руку ківш з водою, в другу воронку та поливає на руки людини, яка стоїть перед нею, переливаючи воду через воронку.

Фізкультхвилинка «Руки мити»

– Руки в нас чисті. А зараз ми підемо на кухню. Сідайте до столу. Прянички я зробила, а прикрасити не встигла. Допоможіть.

Вправа «Малювання виделкою та ложкою»

Мета: вправляти дітей у малюванні нетрадиційною технікою  – виделкою та ложкою по тісту, розвивати вміння тримати столові прибори, дрібні м’язи руки, фантазію, окомір. Підготовка руки до письма.

Як працювати з матеріалом: учасники сидять за столом перед ними лежать кухонні дощечки з різнокольоровим тістом, виделки, ложки. В середині стола лежать фото з зразками малюнків. Учасник вибирає малюнок і починає витискати малюнок за допомогою виделки, чи ложки

– Ложки і виделки після малювання забруднилися, треба їх почистити.

Вправа «Чистка метала»

Мета: координація рухів, чистка предметів з металу.

Як працювати з матеріалом: на таці стоять: ємність з чистячим   засобом, тарілка з кухонною губкою, миска з водою, зліва лежить виделка чи ложка, справа – серветка.

-Беремо в ліву руку ложку(виделку), правою рукою беремо з тарілки губку, набираємо на неї небагато засобу і починаємо акуратно м’якими рухами проводити губкою по поверхні ложки(виделки). Потом  кладемо губку на тарілку, опускаємо ложку(виделку) в миску з теплою водою.

Поліруємо ложку (виделку) серветкою.

-Дівчатка,   я  приготувала спагетті, але не розклала по тарілках. Беріть свої чисті виделки та ложки і будемо викладати  їжу на тарілки. Вибирайте собі тарілку до вподоби.

Вправа: «Спагеті»

Мета: вправляти в користуванні виделкою, тримаючи її трьома пальцями рук. Підготовка руки до письма.

Як працювати з матеріалом: на  підносі стоять 2 тарілки: тарілка с нитками жовтого чи білого кольору (довжиною 20 -25 см),  порожня тарілка, лежить виделка.

– Працювати будемо так. Беремо виделку в праву руку, опускаємо в тарілку і коловими рухами накручуємо «спагеті» на виделку, переносимо виделку в порожню тарілку і починаємо розкручувати, звільняючи її від «спагетті».

-Треба спагетті полити соусом, посипати сиром покласти салат, моркву.

Вправа: «Зроби собі пасту»

Мета: вчити користуватися різними столовими приборами (ложкою, кухонними щипцями, маленьким ситечком). Розвивати координацію рухів, самостійність.

Як працювати з матеріалом: на столі стоять тарілки з нитками різного кольору і розміру, біля кожної тарілки лежить кухонне приладдя.

а) тарілка з зеленими нитками (салат), стоїть на столі, біля неї лежать кухонні щипці.

б) тарілка з оранжевими нитками(морква) стоїть на столі, біля неї лежить ложка.

в) тарілка з червоними нитками «помідори» стоїть на столі, біля неї лежить маленьке ситечко.

г) тарілка з «котлетами» стоїть на столі, біля неї лежить лопатка.

д) тарілка з «яєчнею» стоїть на столі, біля неї лежить силіконова лопатка

Учасники  беруть в руки свої тарілки, на яких лежать «спагеті» і обходячи стіл поступово накладають на свою тарілку елементи «страви», використовуючи різне кухонне приладдя.  

-А ще в мене є яблучка,   яблука помила, але ще не витягла. Треба їх дістати.

Вправа «Яблуко в мисці»

Мета: вчити користуватися щипцями для переносу предметів, формувати поняття: великий, маленький. Розвивати м’язи рук, координацію рухів.

Як працювати з матеріалом:  миска з яблуками, які плавають у воді стоїть на столі, рядом стоїть порожня миска.   Учасник бере кухонні щипці так, щоб великий палец був основою щипців, а вказівний і середній могли здійснювати натискуючи рухи. Захопити одне яблуко щипцями    перекласти у порожню миску.

-Дуже гарний обід ми з вами приготували, все розклали та достали.

-Ой,  а мої онуки  розкидали іграшки  на підлозі, треба  прибрати.

Вправа: «Помпони і прищіпки»

Мета: вчити переносити предмети за допомогою прищипки,  формувати знання про основні кольори, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів.

Як працювати з матеріалом:  на підлозі лежать різнокольорові помпони, стоять миски  червоного, синього, жовтого, зеленого, фіолетового кольору. На столі стоїть кошик з прищипками  червоного, синього, жовтого, зеленого, фіолетового кольору. Учасники вибирають собі прищипку, бере в праву руку прищіпку підносить до помпона, натискає на ніжки прищіпки захвачує попон і переносить його до кошика. Кладе в неї помпон.

Заключна частина:

  • Спасибі вам, дівчатка, за допомогу. Без вас я би не впоралася. На згадку про нашу чудову зустріч давайте намалюємо картину. А малювати будемо ось таким приладом – товкучками для картоплі. Розгляньте зразки малюнків. Виберіть собі «пензель».

Малювання  з використанням нетрадиційною техніки

Мета: вправляти у малюванні нетрадиційною технікою  – кухонною товкучкою,  металевою губкою, силіконовою губкою, формувати знання про основні кольори, розвивати м’язи пальців рук, координацію рухів. Розвивати нестандартне мислення, креатив, творчість, фантазію. Виховувати інтерес до спільної творчості.

1 варіант: щоб почати намалювати потрібно  взяти товкучку в ліву руку основою вверх, в праву руку  трьома пальчиками пензлик змочений в фарбу. Змазати основу товкучки і прикласти до паперу. 2 варіант: взяти товкучку в праву руку, вмочити її у  фарбу, а потім прикласти до паперу.

Після роботи скласти товкучки на тацю, пензлі промити водою, просушити поставити в стаканчики.

-Яка гарна картина. Давайте дамо їй назву. Дякую вам!

Рефлексія «Відкритий мікрофон».

Відвідувачі інвенту висловлюють свої враження та почуття.

 

Невідоме поруч – оволодіння засобами практичної взаємодії з довкіллям

    Дитина є природним дослідником  навколишнього світу. Світ відкривається дитині через  його досвід, особисті почуття, дії. Дошкільник досліджує, все, що можна дослідити за допомогою  рук,язика, носа. Він радіє навіть найменшим відкриттям. Діти дошкільного віку є по своїй природі цікавими дослідниками навколишнього світу. У дошкільному віці розвивається потреба знань вивчення цього світу, яка знаходить відображення у вигляді пошуково-дослідницької діяльності , спрямованої на відкриття нового, і  яка розвиває продуктивні форми мислення. Дослідна діяльність принципово відрізняється від будь-якої іншої діяльності, тим що в ході експерименту все уточнюється та доводиться. У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність.

   Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у світі природи. Адже під час досліду дитина сама розв’язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у нeї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні шляхи його розв’язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й ознак. Об’єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв’язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ.

   Організація освітнього процесу в нашому дошкільному за­кладі базується на моделі особистісно орієнтованої взаємодії педа­гогів з вихованцями, яка дає змогу дітям реалізувати свої пізна­вальні потреби. Аналізуючи організацію практичної діяльності з ді­тьми різного віку, ми дійшли ви­сновку, що необхідно активізувати саме роботу пошуково-дослідниць­кого змісту. Адже ефективність освітнього процесу безпосередньо залежить від емоційного забарвлення діяльності, чуттєвого досвіду та від усвідомлення кожною дитиною своїх можливостей — невід’ємних складових дитячого експериментування Використання дослідів для нас  цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. Знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв’язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників. На нашу думку це найкращій метод активізації пізнавальної активності дітей та професійної майстерності вихователів

   Дитяче експериментування є одним з методів навчання та розвитку естественнонаукових уявлень дошкільників. В ході дослідницької діяльності дитина вчиться спостерігати, розмірковувати, порівнювати, відповідати на запитання, робити висновки, встановлювати причино – наслідковий   зв’язок, виконувати правила безпеки.

    Щодня сучасна людина потрапляє під інформаційний шквал. Щоб опрацювати отриману інформацію, їй необхідно воло­діти певними вміннями та пізнавальними навичками. Тому сьогодні одним з актуальних завдань, що стоять перед педагогами, є вдоскона­лення роботи з пізнавального розвитку дошкільників.

Уже у дошкільному віці помітно підвищуються можливості пізнавальної діяльності, зростає пізнавальна активність дітей, яка може бути реалі­зована через пошуково-дослідницьку діяльність, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти світ шляхом спостереження та експериментування. Адже саме цей вид діяльності вдало поєднує чутливість і діяльність, які є основою розу­мового розвитку дошкільника.

     Василь Сухомлинський говорив: «Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу».

«Чому йде сніг? Чому вода мокра? Чому полум’я гаряче? Чому повітря невидиме? А що буде зі снігом, якщо його розтопити? А куди дівається дощова вода?»

    Ці та багато інших цікавих та корисних запитань задають дошкільнята з самого раннього віку. Саме вік «чомучок» і розпочинає подорож малюка у світ пізнання навколишньої дійсності. А тому завдання педагога допомогти дитині на цьому нелегкому шляху.

   Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Чим яскравіші в її уявленні ці картини, тим глибше осмислює вона закономірності природи».

    Завдання пізнавального розвитку в пошуково-дослідницькій діяльності:

– створити умови для розвитку пізнавальних психічних процесів дошкільників;

–   активація розумових операцій;

–   організація та проведення пошуково-дослідницької діяльності;

– виховання ініціативності, кмітливості, допитливості, критичності, самостійності;

–   розширення знань дітей про довкілля;

–  розвиток діалектичного мислення, тобто здатності бачити різноманітність світу в системі взаємозв’язків та взаємозалежностей;

– формування  у дітей здатності креативно використовувати знання та власний дослідницький досвід.

   Для засвоєння об’єму знань, визначеного Базовим компонентом дошкільної освіти та чинними програмами, необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, педагог вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають.  Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі – “Що відбувається і чому так відбувається?”

      Етапи пошукової діяльності:

 Перший  етап — підготовка до пошукової діяльності в природі —  спрямований на виявлення   знань  дітей, про певні об’єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості. Цьому сприятимуть доречно поставлені запитання, цікава розповідь дорослого.

Другий етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань.  Якщо вони будуть правильні: вихователеві слід підтвердити це дослідом. Неправильні припущення треба спростувати. Після цього дослід має обговорюватися. Всі умови в перебігові обговорення повинні бути однакові, окрім якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпечити чистоту експерименту.

Третій етап — перебіг досліду та подальший обмін думками.

Четвертий етап — заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.

    Пошуково-дослідницька робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів і правил:

  • від простого до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання і досвід;
  • врахування особливостей певної пори року;
  • доведення експерименту до кінця;
  • повторення дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об’єкт або явище;
  • обов’язковий підсумок результату досліду;
  • виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив них прикладів поведінки дорослих і малюків;
  • виконання правил безпеки при проведенні дослідів.

    Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам’ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже, нескладні досліди проводять під час занять, екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок та праці в природі з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей.   Ефективність освітнього процесу безпосередньо залежить від емоційного забарвлення діяльності, чуттєвого досвіду та від усвідомлення кожною дитиною своїх можливостей — невід’ємних складових дитячого експериментування Використання дослідів для нас  цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу.

   Комплексне використання дитячого експериментування у різ­них сферах життєдіяльності дошкільників дало змогу максимально реалізувати потребу наших вихованців у нових враженнях, знаннях, самоствердженні.

    Діти дуже люблять експериментувати. Це пояснюється тим, що їм властиве наочно-дієве і наочно-образне мислення, і експериментування, як ніякий інший метод, що відповідає цим віковим особливостям.

У дошкільному віці він є провідним, а в перші три роки – практично єдиним способом пізнання світу.

   Організація освітнього процесу в нашому дошкільному за­кладі базується на моделі особистісно орієнтованої взаємодії педа­гогів з вихованцями, яка дає змогу дітям реалізувати свої пізна­вальні потреби.

    Дитяче експериментування є одним з головних методів навчання та розвитку естественнонаукових уявлень дошкільників, є ефективним засобом інтелектуального розвитку, має  позитивний вплив на  емоційну сферу дитини, впливає на розвиток творчих здібностей. Використання дослідів для нас  цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. Знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність.